Склад:

* стеаринова кислота: насичена вища карбонова кислота;

* олеїнова кислота: ненасичена карбонова кислота.

Фізичні властивості:

* стеаринова кислота: тверда біла воскоподібна речовина без запаху, жирна на дотик, нерозчинна у воді, але добре розчинна в органічних розчинниках, легкоплавка;

* олеїнова кислота: безбарвна або світло-жовта масляниста рідина без запаху, нерозчинна у воді, але добре розчинна в багатьох органічних розчинниках.

Жири — це клас органічних сполук, молекули яких складаються із залишків молекул багатоатомного спирту гліцеролу та вищих карбонових кислот.

Спільне в будові молекул жирів і карбонових кислот - вуглеводневий ланцюг.

СН₂-О-СО(СН₂)₇-СН=СН-СН₂-СН=СН-(СН₂)₄-СН₃

|

СН₂-О-СО(СН₂)₇-СН=СН-СН₂-СН=СН-(СН₂)₄-СН₃

|

СН₂-О-СО(СН₂)₇-СН=СН-СН₂-СН=СН-(СН₂)₄-СН₃

C ₁₇H₃₃COONa

Мила - солі вищих карбонових кислот з лужними елементами.

Мийна дія мила пояснюється особливою будовою молекул солей, що входять до його складу.

У аніонів ВКК можна виділити сильнополярну "головку" (карбоксильну групу) та неполярний "хвіст" (карбоновий ланцюг). Неполярна частина йона - гідрофобний хвіст - "розчиняється" в жировій частині забруднення, а полярна - гідрофільна головка - залишається у воді, сполучаючись із її молекулами водневим зв'язками. Завдяки цьому у водному розчині солі ВКК утворюють специфічні частинки - міцели: в одному місці збирається багато аніонів ВКК, які орієнтуються так, щоб гідрофобні хвости були спрямовані всередину частинки, а гідрофільні "головки" - назовні, тобто до води. Завдяки утворенню міцел солі ВКК мають мийну дію.Краплинки жиру та інші частинки бруду є гідрофобними: якщо вони перебувають поблизу міцел, то "ховаються" від води всередині міцел і в такому вигляді плавають у воді. У такий спосіб жир стає розчинним у воді. Мийна дія полягає у сполученні аніонів мила з жировим забрудненням й відокремленні часточок бруду та перехід у воду у вигляді дрібних водорозчинних частинок.